Хропіння та апное сну
Хропіння — поширений симптом, але його медичне значення буває різним. В одних людей воно існує без значущого порушення дихання, в інших є однією з ознак обструктивного апное сну — повторного звуження або закриття верхніх дихальних шляхів під час сну.

Чому виникає хропіння
Під час сну тонус м’язів верхніх дихальних шляхів знижується. Якщо просвіт глотки стає вужчим, потік повітря прискорюється, а м’які тканини починають вібрувати. На вираженість хропіння впливають анатомія носа і глотки, маса тіла, положення уві сні, алкоголь, деякі седативні препарати, вікові зміни та стан носового дихання. Часто діє не одна причина, а їх поєднання.
Коли хропіння потребує обстеження
Сам звук хропіння не дає змоги визначити, чи є апное і наскільки воно виражене. Особливо важливі ознаки, що вказують на можливе порушення дихання:
- помічені паузи дихання уві сні;
- різкі вдихи, схропування або пробудження після пауз;
- нічні епізоди задухи або нестачі повітря;
- сон, що не дає відчуття відпочинку, за достатньої його тривалості;
- виражена денна сонливість;
- ранкові головні болі або сухість у роті;
- ожиріння, резистентна гіпертензія та інші стани, що підвищують імовірність СОАС.
Що таке обструктивне апное сну
При обструктивному апное верхні дихальні шляхи уві сні багаторазово звужуються або закриваються, хоча дихальні зусилля тривають. Це призводить до зменшення або припинення потоку повітря, коливань насичення крові киснем і повторних короткочасних активацій мозку. Людина часто не пам’ятає цих мікропробуджень, але сон стає фрагментованим.
Як підтверджують діагноз
Скринінгові анкети допомагають оцінити ймовірність проблеми, але не встановлюють діагноз. Для підтвердження обструктивного апное сну використовують об’єктивне дослідження: у відповідних випадках домашнє респіраторне дослідження, а за складнішої клінічної ситуації — полісомнографію. Вибір методу залежить від симптомів і супутніх захворювань.
Як обирають лікування
Лікування залежить від причини хропіння, тяжкості апное, анатомії верхніх дихальних шляхів, маси тіла, положення під час сну, супутніх захворювань і переваг пацієнта. Можуть застосовуватися корекція факторів ризику, позиційна терапія, індивідуальні внутрішньоротові пристрої, хірургічні методи у відібраних пацієнтів і PAP-терапія.
Якщо апное клінічно значуще, мета лікування — не лише зробити сон тихішим, а й контролювати дихальні події, гіпоксемію та пов’язані з ними симптоми.
Що таке хропіння?
Механізм виникнення хропіння та ознаки, які відрізняють просте хропіння від потенційно небезпечної ситуації.
Лікувальна тактика
Як обирати лікування після підтвердження діагнозу та оцінки тяжкості порушення.
Профілактика та самодопомога
Які заходи справді можуть зменшити хропіння і коли їх недостатньо.
Хірургічне лікування
Чому операція підходить не всім і навіщо перед нею оцінювати апное сну.
Відео професора Романа Бузунова розміщено виключно з інформаційно-освітньою метою. Роман Бузунов не є співробітником Київського центру медицини сну та не проводить консультацій від імені центру