Безсоння
Безсоння — це стійкі труднощі із засинанням, підтриманням сну або надто раннім пробудженням, які виникають попри достатню можливість спати та супроводжуються погіршенням денного самопочуття або функціонування.
Коли безсоння стає хронічним
Короткочасні проблеми зі сном часто виникають на тлі стресу, поїздок, хвороби, болю або зміни режиму. Якщо труднощі повторюються тижнями й місяцями, формуються підтримувальні механізми: тривога очікування сну, спроба проводити в ліжку надто багато часу, нерегулярний підйом, тривалий денний сон і постійний контроль «скільки я сьогодні спав».
Чому важливо шукати супутні причини
Скарга «погано сплю» не завжди означає ізольоване безсоння. Часті пробудження можуть бути пов’язані з обструктивним апное, синдромом неспокійних ніг, болем, рефлюксом, тривожним або депресивним розладом, порушенням циркадного ритму, вживанням кофеїну, алкоголю та ліків.
Якщо безсоння поєднується з гучним хропінням, поміченими зупинками дихання, нічною задухою або вираженою денною сонливістю, необхідно окремо оцінити ймовірність порушення дихання уві сні.
Когнітивно-поведінкова терапія безсоння
КПТ-Б вважається основним немедикаментозним методом лікування хронічного безсоння у дорослих. Це не просто набір порад щодо «гігієни сну». Повноцінна терапія зазвичай включає кілька компонентів:
- стабілізацію режиму і часу підйому;
- контроль стимулів — відновлення зв’язку «ліжко = сон»;
- обмеження або компресію часу в ліжку для підвищення ефективності сну;
- роботу з тривожними й нереалістичними переконаннями про сон;
- релаксаційні техніки;
- роз’яснення механізмів сну та чинників, що підтримують безсоння.
Окрема «гігієна сну» корисна як частина програми, але зазвичай недостатня як самостійне лікування хронічного безсоння.
Коли застосовують ліки
Снодійні та інші препарати можуть бути виправдані в окремих ситуаціях, але вибір засобу залежить від віку, супутніх захворювань, інших ліків і характеру безсоння. Тривале самостійне застосування седативних засобів небажане: воно може маскувати причини поганого сну, спричиняти побічні ефекти й ускладнювати подальше лікування.
Чи потрібне дослідження сну
Полісомнографія не потрібна кожній людині з безсонням. Вона стає особливо корисною, коли є підозра на апное, періодичні рухи кінцівок, незвичну поведінку уві сні або іншу проблему, яку не можна пояснити лише безсонням.
Що можна почати робити вже зараз
- фіксувати час сну, підйому та денного сну в щоденнику;
- підтримувати стабільний час підйому;
- не намагатися «компенсувати» погану ніч надто раннім відходом до сну;
- обмежити кофеїн у другій половині дня;
- не використовувати алкоголь як снодійне;
- обговорити з лікарем препарати, які можуть впливати на сон.
Інші порушення сну → · Коли потрібна діагностика →
